суботу, 28 липня 2018 р.


Милуватися древнім містом,
Наодинці бродити Львовом
Під мелодію урочисту
Так люблю у пору чудову.
Коли вечір , як колискова,
Сяє зорями в небі чистім-
У довершеності казковій
Віднаходити  дивовижне.
Он  Діана, що два століття
До Нептуна мандрує в гості,
Ще Адоніс… І Амфітріта…
Та зійтися усім непросто.
Вир фонтанів злітає вгору
У краплин кольоровім танці,
Загадково сміються зорі,
Одягнувши злоті сап'янці.
Поміж фресок старих на стінах
Скрізь історія заховалась,
В них- одвічна титанів сила,
Їм Свобода завжди всміхалась.
Біля Ратуші на сторожі
Леви-велетні завмирають.
Усміхаються перехожі,
Звуки дзвонів у вись злітають.
Час минає тут непомітно,
В місті-красені  сивочолім.
Так чудово в пору вечірню
Наодинці бродити Львовом.



пʼятницю, 27 липня 2018 р.


Останні теплі сонячні привіти
Вже посилає сонечко ласкаве,
Я знову поспішаю, щоб зустрітись
І випити смачну гарячу каву.
І про життя-буття погомоніти,
Про успіхи, а може про невдачі.
Так швидко час буде собі летіти
Й чекати  кава на столі гаряча.
 А ми  з тобою на  життя пероні-
Слова пропали…мовчки серце плаче,
Сльоза гаряча впала  у долоні.
І наче подих вітру зустріч наша..

четвер, 26 липня 2018 р.


                              Світле, добре, живодайне, чисте,
                              Як гірське цілюще джерело,
                              Від людського серця променисте
                              Йде відлуння, віддає тепло.
                              Як листочок, що злетів із клена
                              І тихенько падає на стіл.
                              Так життя не проліта даремно,
                              Поверта відлунням  добрих діл.
                              Бо ж  покликання твоє- щоднини
                              Бути світлом радості,  краси.
                              Тож ясній в імя добрА , людино,
                              На вітрах життя любов неси!



середу, 25 липня 2018 р.

Незвичне побачення



Ніч опустилась на стомлену землю,
Місяць  всміхається в небі приємно.
Оком підморгує так таємниче,
Ніби мене на побачення кличе.
Зорі й собі позирають лукаво:
Зустріч із Місяцем! Чи ж не цікаво?
Дуже цікаво! Та ще й романтично!
Вперше побачення  буде незвичне.
Мов наречена, до Місяця лину,  
Ніч опустила зірчасту хустину.
Срібний серпанок у небі гуляє,
Місяць  цілунок мені посилає.
Зорі розсипались в небі намистом,
Тиха мелодія лине над містом.