середу, 23 серпня 2017 р.

Відшуміло літо

Квітами яскраво відцвіло.
Відгуділо гомінливо бджолами,
На стерні змолоченій лягло.
Відлетіло в теплий край лелеками.
Виноградом відплело вуаль.
Виткало зірницями далекими
У нічному небі пектораль.
Відбіліло сивими туманами,
Зворкотіло гулом голубів.
Зажовтіло фарбами багряними
У палітрі  яблучних садів.
Травами високими відстоялось,
Зчарувало ніжним зорепадом,
Дощиком дрібним відбарабанило,
Відстрибалось по калюжах градом.
Сонячними зайчиками блиснуло.
Хвилями відхлюпало у морі.
Жайворонка піснею вколисане,
Дітлахів покликало до школи.
Роботяще літо натомилося
І пропало в ранішній імлі.
В білі хмари літечко сховалося-
В осені спочило на крилі.




понеділок, 21 серпня 2017 р.

Кава...осінь...


                            Ранкова  кава…  вітер за вікном.
                            І холодно… вже на порозі осінь.
                            Ранкові гості в  жовтім кімоно 
                            Десь  здАлеку  привіт мені приносять.
                            Від  літечка останнє   послання?                  
                            А може ще від когось… Не вгадаю.
                            Смакую каву запашну зрання
                            Й, чомусь,  про осінь все собі співаю.