пʼятницю, 6 квітня 2018 р.


                           
                           Земля осипалася цвітом,
                           Немов убралася в намисто.
                           Голосить диво Ангел світу,
                           А для Марії- благу  звістку.
                           В покорі втішилася Діва,
                           Слухняно звістку цю прийняла,
                           І в знак подяки шанобливо
                           Всевишньому молитву склала.
                           Заграло небо ясним світлом,
                           Добро і радість всім віщує.
                           Слова священної молитви
                           Нехай же кожен  з нас  почує.


четвер, 5 квітня 2018 р.


Просто так, щоби друзів зустріти,
Щоб розмова була до душі,
Щоб із ними разом порадіти.
Я не просто прийшла без віршів,
Завітала сюди на годину…
Може і до своєї душі
Запрошу я когось на гостину.
-Хто захоче, будь ласка, ідіть.
І мені часом треба поради,
Навпіл радість мою розділіть,
Чи підтримайте словом розради.
Я усіх вас  гостинно прийму
І  в душі для всіх місце знайдеться.
Мої друзі- як мої вірші,
Що мені надиктовані серцем.

середу, 4 квітня 2018 р.


Коли на небі світять ясні зорі?
І місяць, наче витканий з парчі,
Пливе по небу, як човен по морі?
Коли раптово падають зірки ,
Униз летять затихлими  птахами,
У хмарах пробиваючи дірки ,
Вкривають землю росами-сльозами…
У час такий і пишуться вірші,
Бо мрія десь між зорями витає,
Із світлою надією в душі
Так легко слово на листок лягає.
Натхнення йде від неба вищих сил,
Як найдорожчий для душі дарунок,
П’ю спрагло  від зірок  напій хмільний,
У серці  не змовкають срібні струни.
-Та чи комусь потрібні ці вірші?-
Похмурий скептик може запитати.
-Поезія потрібна для душі,
Життя щоденну прозу звеселяти.