суботу, 2 червня 2018 р.


Точно так , як і усе довкола.
Зрештою, це робиться і з нами-
Ми змінюємось також поступово.
І одного разу на світанку
Зрозуміємо, як час летить.
Що було важливим на початку-
Неважливим стало в одну мить.
Ми відносини все більш цінуєм:
Дружбу, щирість, людяність , тепло
Всього більше у житті вартує
Той, хто людям віддає добро.
Ми навчились справи добрі дружні
Від речей фальшивих відрізняти.
Кожну мить у колі близьких друзів,
Як дарунок долі слід приймати.



пʼятницю, 1 червня 2018 р.


Серед літа між зелені трави
Наче раптом випав білий сніг.
То не сніг- із серцем золотавим
Квіточка схилилася до ніг.
Скроплена дощем, росою вмита
Розпускає пелюсточки зранку,
Літо їй плете віночок з жита,
Вітерець голубить до світанку.
Жайворон піснями звеселяє
Мовчазну красу в зеленім храмі.
Про любов вона розповідає-
Осипає землю пелюстками.
Гарна, ніжна і така тендітна
Розкошує у зелених травах
Біла панна, то ромашка квітка-
Польова красуня величава!



Якби...


То я б високо так злетіла
Аж ген, під небеса.
Оглянула б ліси і  гори
Піднялась над  земні простори-
Нечувана краса!
Якби могла б я птахом стати,
Як соловейко щебетати,
За обрій полетіть.
До сонця руки простягнути,
Простору широчінь відчути…
Який чарівний світ!
Якби перо чарівне мала-
Я б диво – казку написала,
 Про загадковий світ.
В якому б музика звучала,
В якім добра було б немало.
Робіть добро, робіть!
 Якби я  вміла  б так зробити,
Щоб люди всі могли любити,
То горя б не було.
Тоді були б усі щасливі,
Жили б у злагоді і мирі
На світі зникло б зло.
Якби  на скрипці грати вміла,
Я б  музику  свою створила
І хай вона звучить…
В ній флейта б ніжно вигравала,
А срібна арфа закликала
Любіть життя, любіть! 
Якби...


четвер, 31 травня 2018 р.

Як хороше просто жити


Стрічати прозорий ранок.
І ароматну каву
Пити  вдвох на  сніданок.
Як хочеться просто співати,
Простягши до неба руки.
Від сонечка сили набратись.
Не знати  болю розлуки.
Як добре в палючу спеку
Води з джерела напитись,
Відчути радість безмежну,
Низько землі поклонитись.
Як гарно в осінньому лісі
Побачити  казку чарівну -
Різнокольорове  листя
Симфонію творить дивну.
Як треба життя цінувати
І сутність його зрозуміти!
Як добре турботи забути
І просто життю радіти!




середу, 30 травня 2018 р.


Потрапили до рук старі світлини –
Немов квиток на поїзд у дитинство.
На хвильку, ніби, побувала з тими,
Хто так далеко. А на фото – близько.
Ось однокласник – вже його немає.
Лукава доля так бува безжальна.
Людей розводить, навіть забирає…
Він із світлини дивиться печально.
А тут – школярики малі, курносі,
Допитливі їх сяють оченята.
Від спогадів у серці щемно й досі,
Усі давно вже стали мами й тата.
            Ось знову…ця світлина особлива-           
            Приємний спогад  душу огортає-
            Кохання перше, мов холодна злива,
            Що пам’ять на усе життя лишає.
            А це – старенька школа, рідні класи –
            Ці фото раритетними вже стали –
            Їх за туманом років не побачиш…
            Учителі, які мене навчали…
            Вдивляюся у їхні щирі очі.
            Завісу часу тихо відкриваю,
            Немов спасіння відшукати хочу.
            Своє минуле в них я зустрічаю.
            Нестримний час в майбутнє поспішає,
            Ламаючи кути й діагоналі.
            Нам у старих світлинах залишає
            На спогад радість, біль душі, печалі.


вівторок, 29 травня 2018 р.


Із циклу "Мелодії старого Львова"

Знов поспішаю, немов на побачення
З гордими левами  міста старого.
Скільки вже вивчено, скільки побачено-
Завжди очікую  чогось нового.
Леви спокійно сидять біля Ратуші,
Вулиця Княжа вогні запалила,
Замок Високий  історію згадує
В древньому місті князя Данила.
Запах кавярень   пянить  ароматами,
 Магія вулиць   з сторожами-левами.
Галицьке місто чарує дівчатами,
В  Стрийському  парку- розкішними кленами.
Дзенькіт трамваїв старою бруківкою,
Вуйки статечні, пані гонорові-
Леви примружили очі довірливо
В гарному місті, у древньому Львові.
Море легенд, надзвичайні атракції,
Танці на вулицях…Новобудови…
Море туристів.  Автентика, грація….
Леви  стоять, як  сторожа, у Львові