вівторок, 8 січня 2019 р.


Заглядала ніч в моє вікно,
Кликала у казку аж до ранку,
Де сніжинки, наче у кіно,
Танцювали в зорянім серпанку.
Де зимовий сад притих   у сні,
Між дерев сховались заметілі…
Чи  булО, чи снилося мені,
Що твої слова- пірїни білі
Холодом лягали на душі.
Кригою у серці замерзали
Почуття колишні.  І  чужі 
Ми, чомусь, з тобою раптом стали. 
Та і досі у душі болить,
Що було хмільним жагучим трунком.
Ніч останню добувала мить.
Уквітчав мороз вікно цілунком.
©