пʼятниця, 27 жовтня 2017 р.

Людині треба зовсім небагато

Лиш тепле слово-  і на серці свято,
І щоб тривога боком обминала,
Усмішка ніжна й  рідні руки обнімали.
Так треба для людини  зовсім мало:
З країв далеких щоб дорога повертала
У рідний дім, де  жар в каміні тліє,
У холод, чи в мороз тебе зігріє.
Так небагато треба для людини :
Щоб вітер остудив  в спекотну днину.
Щоб спокій в серці, затишно у домі.
І хтось про тебе думав в світі цьому.
Щоб дома хтось тебе міг дочекатись
Й було до кого завжди повертатись…
Щоб виглядав тебе біля порога,
Коли ідеш з далекої дороги.
Як небагато  треба для людини!-
Щоби любила і її любили,
І очі щастям щоб  завжди сіяли-
Для радості людині треба мало…


четвер, 26 жовтня 2017 р.

Давай зустрінемось у Львові


                     Давай зустрінемось у Львові
                     І поговорим про Париж.
                     Розкажеш нам  про загадковий
                     Монмартр, про вежу, як живеш
                     В далекім романтичнім краї,
                     Чи серце іноді щемить
                     Від туги… Ми тебе чекаєм!
                     Це буде неповторна мить!
                     В старій кавярні, в місті Львові
                     Зберемось у осінній день
                     На теплу задушевну мову.
                     Своїх заведемо пісень.
                     Згадаєм тих, котрі далеко,
                     Роки, що більше не вернуть,
                     І знов, як восени лелеки,
                     Полинемо в далеку путь…
                     Додому, в рідний край чудовий
                     Ти тільки повертай скоріш.
                     Бо ми ж зустрінемось у Львові
                     І поговорим про Париж.


вівторок, 24 жовтня 2017 р.

Не буває любові багато...

                           Не буває багато любові.
                           Почуття це величне, як свято,
                           Як веселки вогні кольорові.
                           Не буває любові багато.
                           І лікує вона , й зігріває,
                           Наче пісня звучить  ніжним словом ,
                           Цвітом в серці вона проростає.   
                           Не буває багато  любові .
                           Всі , хто любить, цю істину знають:
                           Не буває любові  без болю.
                           У житті лиш один раз  кохають,
                          Потім  схожих шукають з любовю,
                          Що неначе маленька пташина,
                          Непідвладна ні часу , ні долі.
                          Серця поклик, гаряча іскрина…
                          Не буває багато любові .