Лиш
тепле слово- і на серці свято,
І щоб
тривога боком обминала,
Усмішка
ніжна й рідні руки обнімали.
Так
треба для людини зовсім мало:
З країв
далеких щоб дорога повертала
У рідний
дім, де жар в каміні тліє,
У холод,
чи в мороз тебе зігріє.
Так
небагато треба для людини :
Щоб
вітер остудив в спекотну днину.
Щоб
спокій в серці, затишно у домі.
І хтось
про тебе думав в світі цьому.
Щоб дома
хтось тебе міг дочекатись
Й було
до кого завжди повертатись…
Щоб
виглядав тебе біля порога,
Коли
ідеш з далекої дороги.
Як
небагато треба для людини!-
Щоби
любила і її любили,
І очі
щастям щоб завжди сіяли-
Для
радості людині треба мало…