Чи бачили ви, як старенькі плачуть?

                            Тихенько, без істерики, без звуків…

                            І очі, що не зовсім добре бачать,

вони в натруджені ховають руки.

По зморщених щоках тече  сльозина,

Іскринки віри у очах жевріють,

Ждуть-не діждуться доньку, а чи сина,

Що їхню тугу й самоту розвіють.

А за вікном іде то дощ, то злива,

То ясне сонечко на небі сяє…

Самотньо й тихо плаче мати сива

Дітей з доріг життєвих  виглядає…

                         

У хаті поселилась тишина,

І я розмову з нею розпочала

Вона мовчить, присіла край вікна,

У відповідь ні слова не сказала.

А за вікном гуляє мовчки ніч

В вуалі  і великім капелюсі.

І тишина навколо…Дивна річ:

Вона і ніч- сьогодні близькі друзі.

У тишини є правила свої

Їх, мабуть, також звище хтось диктує.

І голоси у неї неземні,

Шкода , що їх ніхто з людей не чує.

-Про що шепочуть зорі угорі?

-Які слова відлунюють в кімнаті?-

Питаю в тишини, що надворі

І в подруги, що поселилась в хаті.

У ночі загубилась тишина,

Мовчать, затихли…В відповідь ні слова.

І знову ніч…І в хаті я одна,

 І тишину я слухати готова…

Лягають на папір нові вірші.

Відсіюю де зЕрно, де полова.

Пусті слова, котрі не йдуть з душі,

Від серця в вІрші має бути мова.

Укотре перечитую… І знов

Слова пливуть, немов  вода рікою,

Про рідну землю, дощ, чи про любов-

Хтось звище розмовляє в них зі мною.

Звучать  в словах думки і почуття,

Хвилюють, тужать, чи розвеселяють.

Ті вірші мають право на життя,

В котрих слова від серця промовляють.

Слова звучать як пісня у душі...

Слова звучать, як пісня, у душі.

Як пісня , ще не співана ніколи.

Слова, що виливаються в вірші

Летять  далеко, ген  за видноколи.

Іду з словами тими до людей,

Ще так багато їм сказати маю…

А пісня виливається з грудей,

Її слова я радісно співаю.

У  пісні тій- тече жива  вода

І десь дзюркоче голосно джерельце,

Вона  то в небо птахою зліта,

А то глибоко западає в серце.

Любов і силу в ній черпаю я,

Їй довго ще в душі моїй звучати…

Тій пісні калиновій солов’я,

Тій пісні, що колись співала мати.