Чи бачили ви, як старенькі плачуть?

                            Тихенько, без істерики, без звуків…

                            І очі, що не зовсім добре бачать,

вони в натруджені ховають руки.

По зморщених щоках тече  сльозина,

Іскринки віри у очах жевріють,

Ждуть-не діждуться доньку, а чи сина,

Що їхню тугу й самоту розвіють.

А за вікном іде то дощ, то злива,

То ясне сонечко на небі сяє…

Самотньо й тихо плаче мати сива

Дітей з доріг життєвих  виглядає…