За
межею живе незнане.
Де
край пам'яті- забуття.
Краєм ночі завжди світанок
Починає
нове життя.
Де
дощу край – там коромисло
Веселкове
водицю п'є,
Де
край лісу- над полем звисло,
Семикольором виграє.
Край
розлуки- про зустріч знАчить,
Наче
сонце після грози.
Де край горя- чекає радість,
Усмішка
на краю сльози.
Світу
край- де синіє небо,
Крила-
в спогадах на краю.
Краєм
долі іду до тебе,
Та
невідано, чи дійду.
*Край- межа, фінал, кінець... ("Словник синонімів укр. мови")