Паморозь укрила квітів пелюстки,

Посивіли раптом, ніби я і ти...

Пелюстки тендітні в задумі стулили,

Донизу голівки сиві опустили.

Разом поєднались холод і краса

У пелюстках ніжних - дивні чудеса.

Це  для кого осінь  їх  розмалювала ?

Може щось природа нафантазувала?

А чи на морозі хтось покинув квіти?-

З болем розлетілись почуття, як вітер.

Квіточки  маленькі - ніжні і тендітні

Марять ясним сонцем, літнім днем погідним.

Від морозу квіти плачуть за теплом

Осінь на прощання  махнула крилом.

В інеї троянди - це незвичне диво -

Дивляться печально…Але ж як красиво!

Холод поморозив квіти,  чи любов?..

Навесні троянди заквітують знов.

Світ навкруг збентежать ароматом дивним

Знов  повернуть в серце почуття чарівні.

 @

Ходить  Осінь вулицями Львова,

Чарівна, вродлива,  загадкова.

В капелюшку  з ніжного серпанку

Завітала в місто спозаранку.

У кав’ярень вікна заглядає,

В жовті шарфи клени одягає

В Стрийськім парку.

І мандрує далі

Десь на Кайзервальд в старім трамваї.

Де проходить- музика лунає,

Затишок і спокій  навіває,

То кружляє в вальсі листопаду

В   різнокольоровім маскараді.

Щедро обдаровує коханням,

Осипа багрянцем жовта пані…

І звучить мелодія любові

Скрізь, де ходить Осінь в місті Львові.

©