Людина живе, коли робить щось корисне. Так і я хочу донести до когось свої роздуми силою слова. Не чекаю слави і похвали. Хочу ,щоб мої вірші жили серед людей, щоб їх читали. Прошу…до Вашої уваги мій духовний світ, краплини моєї душі. Леся Гук.
субота, 31 грудня 2016 р.
Рік Новий в свої права вступає
Мандаринним запахом минувся, Бризками шампанського відбився, Зустрічами дружніми відбувся- Грудень січнем місяцем змінився. Рік Новий вступив в права завзято З холодом, морозом , як годиться. Що від нього маємо чекати?.. -Хай усе задумане здійсниться! Всім нам віри, злагоди, любові, Щоб над нами завжди мирне небо… Рідні й друзі щоб були здорові, І добра…Його так в світі треба! А іще- всім затишку в оселі, Щоб на щастя були дні багаті, Щоби тільки радісні й веселі В вас пісні завжди лунали в хаті. Ніч минула…Стихли вже салюти, Рік Новий в свої права вступає. Що несе, яким він має бути? -Сподівання ми на краще маєм.
Про рік Новий усі віщують
Уже прикрашені оселі,
Ялинка світиться в кімнаті,
Струнка, висока- аж до
стелі.
Заходить свято вже до хати.
Уже пора… У танці дивнім
Сніжинки полонез танцюють,
Усюди запах мандаринок-
Земля укрита снігом звично
І морозець в повітрі лЕгкий,
Така картина новорічна-
Дитинства відголос далекий.
Вже добігає стрілка
грізно
До відмітки на циферблаті.
І щось шепоче: -Ще не пізно
Собі бажання загадати.
Я загадаю, щоб клопоти
Минули у прийдешнім році.
Щоб тільки радісні турботи!
І хай везе на кожнім кроці !
пʼятниця, 30 грудня 2016 р.
Цей рік минув
Цей рік минув…
Доволі натрудився…
Для когось добрим, чи
невдалим був…
Дощами рясно восени
умився,
Зимові люті холоди
забув.
Ще зовсім юним
хлопчиком невмілим
Весною квіти кинув по
лугах,
Старанним показав себе
на ділі,
Мужнів, зростав з
солдатами в боях.
Потішив нас усіх
спекотним літом,
Блукав лісами,
полем з краю в край,
Із нив, промінням
сонячним зігрітих,
Поміг зібрати щедрий
урожай.
Птахами співав у небі
синьому ,
Барвами природи
чарував,
В ранішньому небі, у
осінньому,
Місяцем багряним здивував.
Розігнався, ось уже й
кінчається,
Постарів, втомився,
посивІв…
Хай для кожного
запам’ятається
Щось найкраще із
минулих днів !
Рік минув…Скажімо йому
: - Дякую
За усе, що було в нім
хорошого.
І за давньою хорошою
ознакою
Новий рік у гості ми
запрошуєм.
Дві дороги просто розминулись
Дві дороги просто
розминулись.
В просторі і часі загубились.
Всі слова десь зникли, чи пропали,
Тільки тиша…Й прірва пролягла.
Стільки літ минуло, а й не
зчулись.
Що було- у споминах лишилось.
Із очей сльоза гаряча впала,
Наче іскра, серце обпекла.
Всього крок... Та мабуть не здолати
Відстань, що до осені від літа.
Всі тривоги разом не зібрати,
І в одну єдину
не звести.
У житті -то дощ, то сонце й вітер…
Десь дороги загубились в світі.
Спомини, немов замерзлі квіти…
Дві дороги
замели сніги.
четвер, 29 грудня 2016 р.
Так багато доріг у світі
А ще більше малих
стежинок,
Що нелегко, часом,
зустріти
Ту, потрібну тобі людину.
Ніби поряд ідуть
дороги,
Та перетину в них - немає
Так і люди- під небом
ходять,
Тільки зустрічей не чекають.
Чи чекають?.. Ніхто не знає,
Все планується десь на небі:
Доля зустрічі посилає
Ті, кому які в житті треба.
Ми по різних ідем стежинах,
Ніби поряд, а всі- своїми.
Здобуваєм нові вершини,
Та стежками ідем старими.
В вальсі віхола кружляла
В легкім
вальсі віхола кружляла
Вітер
запросив її до танцю,
Розліталось
біле покривало.
Кришталеві
стукали сап’янці.
В срібну
дуду морозець грав ніжно,
Десь крижини
скрипками дзвеніли
І
мелодія над краєм сніжним,
Наче білі
солов’ї, летіла.
Підхопив її вітрисько
спритно,
Закрутив у
білій заметілі
І сніжинки,
доки світу видно,
У шаленім
танці завертілись.
З неба
сипляться пухнастим сріблом,
Падають на
землю таємниче,
Оживають
кучугури снігу,
Ніби казка,
що до себе кличе…
Вітер й далі
грає ніжно в дуду,
Знову я в
вікно дивлюся вранці
І ще довго
згадувати буду,
Як кружляла
віхола у танці.
середа, 28 грудня 2016 р.
Хтось тінь в саду намалював
Надвечір
сніг то падав, то зникав,
То
раптом дощ і вітер завиває.
А
у саду хтось тінь намалював,
Яка
поміж деревами блукає.
Навколо
світ завмер і наче спить.
Я
ж тінь в саду стараюсь розпізнати.
Здавалося
в таку вечірню мить
Лиш
тільки ти міг в гості завітати.
В
мінорному чеканні сад застиг.
Колише
мрію на деревах вітер.
Де
була тінь- залишились сліди
І
хтось поміж дерев розкидав квіти.
вівторок, 27 грудня 2016 р.
Рік Старий завершує дорогу
Відшумів холодними вітрами,
Сірими дощами
покропив,
Із морозом й пишними
снігами
Рік Старий натруджений спочив.
Вже Новий у двері заглядає
З жартами і піснею
дзвінкою.
Іскрами ялинонька сіяє,
Розсипає аромати хвоя.
Року скажем: «Дякую», Старому
Що від горя й клопотів
вберіг,
За тепло і затишок у домі,
І за вірних друзів дорогих.
У Нового хочемо просити
Щастя і добра у кожну хату,
Щоб могли усі життю
радіти,
А невдачі боком обминати.
І здоров’я всім іще міцного,
Успіхів, достатку побажаєм.
Рік Старий завершує дорогу.
Рік Новий з надією стрічаєм.
понеділок, 26 грудня 2016 р.
Сьогодні дощ у Львові знову
Сьогодні дощ у Львові знову
Вистукує по підвіконні.
Такий сюрприз у день зимовий
Вже звичний у цьому сезоні.
Цей дощ на музику так
схожий,
Його мелодія буває
Когось у день ясний погожий
То втішить, а то-
налякає.
Швидкий, холодний, просто злива!
Завісу мокру опустив,
Знайомі відбива мотиви
Низькими звуками басів.
Із мелодійним передзвоном
Краплини з темних хмар стікають.
Дієзом, гамою, півтоном
На нотнім стані осідають.
Виблискують дощу краплини
Подібні на великі сльози,
А хтось у партитурі дивній
Шукає снігу і морозу…
неділя, 25 грудня 2016 р.
Загадай бажання
Ніч Різдвяна світла і
врочиста.
Ангели у срібні сурми
грають.
Синє небо в зорянім
намисті.
Скрізь колядки голосні
лунають.
У такий святий зимовий вечір
Просто загадай собі
бажання,
Коли сяйвом ніч впаде на плечі,
Коли гулко дзвони на
світанні
Сповіщають , що настало
Свято,
Що родився Божий
Син-Ісусик.
Як навколо радості
багато,
Те бажання сповнитися
мусить.
Загадай тоді про свої
мрії,
Щоби світлом і теплом
іскрились.
Хай живе у серденьку
надія.
Загадай бажання, щоб
здійснилось.
Я сьогодні прийшла без віршів
Я сьогодні прийшла без віршів, Просто так, щоби друзів зустріти, Щоб розмова була до душі, Щоб із ними разом порадіти. Я не просто прийшла без віршів, Завітала сюди на годину… Може і до своєї душі Запрошу я когось на гостину. -Хто захоче, будь ласка, ідіть. І мені часом треба поради, Навпіл радість мою розділіть, Чи підтримайте словом розради. Я усіх вас гостинно прийму І в душі для всіх місце знайдеться. Мої друзі- як мої вірші, Що мені надиктовані серцем.
Підписатися на:
Дописи (Atom)