Дві дороги просто
розминулись.
В просторі і часі загубились.
Всі слова десь зникли, чи пропали,
Тільки тиша…Й прірва пролягла.
Стільки літ минуло, а й не
зчулись.
Що було- у споминах лишилось.
Із очей сльоза гаряча впала,
Наче іскра, серце обпекла.
Всього крок... Та мабуть не здолати
Відстань, що до осені від літа.
Всі тривоги разом не зібрати,
І в одну єдину
не звести.
У житті -то дощ, то сонце й вітер…
Десь дороги загубились в світі.
Спомини, немов замерзлі квіти…
Дві дороги
замели сніги.
Немає коментарів:
Дописати коментар