вівторок, 24 квітня 2018 р.

                                                Із циклу "Філософія життя"

Воно-наставник наш і наш суддя.
Людина ж- часточка земного світу,
У морі крапелька і  Всесвіту  дитя.
У пошуках любові, щастя , долі
Шукає  смисл  та істини життя,
Відлічує хвилини, дні  і роки…
А час летить , немає    вороття.
Летить вперед так стрімко, швидкоплинно 
Добро і зло всім суджено пізнати-
Відчути щастя радісну хвилину
І пережить розлуку, біль і втрату.
Життя дано нам, щоб добро творити-
Робіть його- і вам стократ воздасться.
Бо ми прийшли на світ, щоби любити,
У цьому є людське найбільше щастя.

Берег дитинства






У житті є у кожного » Берег дитинства» -
Там, де море казок і де сни чарівні,
Де не можна ніяк на красу надивитись
І куди  б повернутись хотілось мені.
Там, де мрії мої на рожевих вітрилах
 Часто вели мене до чужої землі.
Де малою, бувало, не раз я носила
З лісу квітів весняних букети малі.
Там хмарки білокрилі пливуть кораблями.
А за ними дитинство моє безтурботне летить.
Притулитись там хочу до тата і мами,
І маленькою стати іще б хоч на мить.
Там , де перше кохання  і перший цілунок
Залишаються в памяті на все життя,
Де під вікнами квітів   п’янить хмільний трунок-
Жаль, немає до цього назад вороття.
Свіжий хліб із печі особливо там пахне,
Фото в рамках старих, рушники на стіні…
Гріє «Берег дитинства» мій сонечко ясне,                
Тільки більше туди не вернутись мені….


понеділок, 23 квітня 2018 р.

Книга життя



                           
                           Книга життя щодень складніша,
                           Все більше у ній списаних листків.
                           Є важчі дні, а є і дні простіші,
                           Уява, мрії й образи із снів.
                           Відкриєш часом книгу, прочитаєш,
                           Всміхнешся, чи сльозу зітреш рукою,
                           Забудеш щось, а може пригадаєш…
                           Твоє життя- воно завжди з тобою.
                           Твоє життя- воно таке вразливе,
                           Змагаються добро і зло у світі.
                           Щоб в книзі сторінки були щасливі,
                           Добро потрібно для людей творити.

неділю, 22 квітня 2018 р.



Коли кує зозуля в лісі,
Блищить роса в пелюстках квітів,
Коли метелики над ними
Тріпочуть крильцями малими…
Умійте чути тишину!
Коли в блакитнім небі хмари,
Мов лебеді, шукають пари.
А там , під ними. кораблями
Вже журавлі летять ключами.
Умійте чути тишину!
Коли дзвенить малий струмочок,
Чи вітер залетів в гайочок
З берізками порозмовляти,
Й листочки ніжно погойдати…
Умійте чути тишину!
В ній звук дощу і грому голос.
В ній пісня, що співає колос,
Коли зерно в нім достигає…
В ній дзвінко жайворон співає.
Умійте слухать тишину!
Вона із травами шепоче-
Їм казку розказати хоче…
А я – в цій казці. В вітрі. В громі,
 Я- в квітах, я – в дощі сліпому…
Я вчуся слухать тишину!