Поспішайте любити...

                      Поспішайте любити, бо часу не так вже й багато.

                      Бережіть своїх рідних - утрати назад не вернути.

                      Не лінуйтеся  щодня про любов свою  їм розказати,

                      У житті все буває…і пізно колись може бути.

                      Не рубайте зопалу- так легко образити словом,

                      Та образа буває сильнішою, ніж від меча.

                      У житті дорогим кожна помилка буде уроком,

                      Так важливі слова, від яких розквітає душа.

                      Бо життя- наче мить, в ньому кожна хвилина безцінна,

                      В нім скарби незамінні, єдині на цілому світі:

                      Розуміти, прощати  і вірити рідній людині.

                      Поспішайте любити, щоб часом, бува, не спізнитись.

Людина починається з добра

                                 Людина починається з малого:

                           Із рідного батьківського порога,

                           Із мами, тата, дружної родини,

                           Із споришами вкритої стежини.

                           Із усмішки привітної і слова,

                           Із щирої приємної розмови,

                           Із свого дому , з рідного двора-

                           Людина починається з добра.

                           З уміння берегти і співчувати,

                           З уміння серце людям дарувати,

                           Із милосердя,щирого привіту,

                           З уміння бути комусь ясним світлом,

                           Із теплоти,яка звучить у  слові-

                           Людина починається з любові.

                           Добро й любов- як птаха два крила.

                           Людина починається з добра!

Вечірнє місто

                           Вечірнє місто. Сяють ліхтарі.

                           Гойдає вітер дивоснів колиску.

                           У небі оксамитовім вгорі .

                           Розсипав місяць золоте намисто.

                           Вечірнє  місто  сповнене людей.

                           У всіх своє…і кожен поспішає.

                           Слова, думки і тисячі ідей-

                           Про всіх усе вечірнє місто знає.

                           Змовкає крик автомобільних шин.

                           Поволі сяйво ліхтарів  згасає.

                           Утома…тиша…спокій на душі.

                           Вечірнє місто темрява вкриває.