суботу, 25 листопада 2017 р.

Поспішайте любити...



                      Поспішайте любити, бо часу не так вже й багато.
                      Бережіть своїх рідних - утрати назад не вернути.
                      Не лінуйтеся  щодня про любов свою  їм розказати,
                      У житті все буває…і пізно колись може бути.
                      Не рубайте зопалу- так легко образити словом,
                      Та образа буває сильнішою, ніж від меча.
                      У житті дорогим кожна помилка буде уроком,
                      Так важливі слова, від яких розквітає душа.
                      Бо життя- наче мить, в ньому кожна хвилина безцінна,
                      В нім скарби незамінні, єдині на цілому світі:
                      Розуміти, прощати  і вірити рідній людині.
                      Поспішайте любити, щоб часом, бува, не спізнитись.




четвер, 23 листопада 2017 р.

Людина починається з добра

                                 Людина починається з малого:
                           Із рідного батьківського порога,
                           Із мами, тата, дружної родини,
                           Із споришами вкритої стежини.
                           Із усмішки привітної і слова,
                           Із щирої приємної розмови,
                           Із свого дому , з рідного двора-
                           Людина починається з добра.
                           З уміння берегти і співчувати,
                           З уміння серце людям дарувати,
                           Із милосердя,щирого привіту,
                           З уміння бути комусь ясним світлом,
                           Із теплоти,яка звучить у  слові-
                           Людина починається з любові.
                           Добро й любов- як птаха два крила.
                           Людина починається з добра!


середу, 22 листопада 2017 р.

Вечірнє місто


                           Вечірнє місто. Сяють ліхтарі.
                           Гойдає вітер дивоснів колиску.
                           У небі оксамитовім вгорі .
                           Розсипав місяць золоте намисто.
                           Вечірнє  місто  сповнене людей.
                           У всіх своє…і кожен поспішає.
                           Слова, думки і тисячі ідей-
                           Про всіх усе вечірнє місто знає.
                           Змовкає крик автомобільних шин.
                           Поволі сяйво ліхтарів  згасає.
                           Утома…тиша…спокій на душі.
                           Вечірнє місто темрява вкриває.