Побудую у садочку хату

                               Побудую у садочку хату…
                               Під вікном -барвіночок хрещатий.
                               В хаті, між листками спориша,
                               України рідної душа.
                               Намалюю на стіні малюнок:
                               Давній український візерунок
                               Прикрашатиме мою оселю-
                               Хай тут буде затишно й весело.
                               На новому білому  віконці
                               Намалюю величезне сонце:
                               Вдень і уночі йому сіяти,
                               Щоби завжди світло було в хаті.
                               На стіні (тепер це вже не модно)
                               Розміщу старі родинні  фото,
                               Для прикраси-рушники старенькі,
                               Вишиті колись руками неньки.
                               Наче в казці, буду я у хаті
                               Радо друзів і гостей вітати.
                               Пісню українську заспіваю,
                               Хай летить вона над рідним краєм,
                               Звеселяє гори і долини…
                               Рідний незабутній дух країни.

Шлях до батьків

Із  поміж тисяч всіх земних  шляхів Є шлях один, для серця найдорожчий. Той, що веде додому, до батьків, Яким ідемо всі, немов на прощу. Бо тут для нас- відпущення гріхів, І сповідь, і молитва, і розмова. У дім  свята   дорога до батьків, Де пісня мами ніжна, колискова. Де мудрість тата, вічна, як земля, Де свічечка під образАми тліє, Де «Отченаш»  бабуся промовля І лик святих на пОкуті ясніє. Тут радість і пораду ми знайдем, Невдачі і турботи забуваєм, Неначе храм святий, батьківський дім У нашім серці  золотом сіяє. Допоки зорі сяють в вишині, А сонце день новий благословляє, Шлях, що веде додому, до батьків, Забудь-травою хай не заростає.