Жовтень заглядає у вікно.
Зачиняє вереснЕві брами.
А над лісом, наче у кіно,
Вітерець виводить жовті гами.
Жовта музика навкруг звучить,
Жовту пісню жовтий ліс співає.
Жовтий сум у пісні тій звучить,
Понад жовтий світ вона злітає. 
І берізки гілля у гаю
В жовті барви теж зафарбували,
Горобина у жовтім вінку,
Наче пишна наречена стала.
Світять жовті зорі уночі,
Місяць у колисці їх гойдає.
Вересень, на спокій ідучи,
Брату Жовтню місце уступає.
© 

Написано давно багато слів.

Та ще не було тих, найважливіших.

Крізь вітровії, відстані років

Життя вперед летить…Назустріч-тиша…

Мабуть не варто підганяти час,

Усе- як є, усе само собою.

В житті переплітаються не раз

Зима із літом, радість із журбою.

Як день і ніч, як вітер і вода,

Як дощ і сонце- два світи великі,

Такі ж, бо, різні –літо і зима.

Самотньо на морозі плачуть квіти…

Не стишує галопу час… летить

Кудись в сузір*я Андромеди.

Написано давно багато слів,

Та ще найголовніші попереду.

© "Зорі в долонях"