Незвичне побачення

Ніч опустилась на стомлену землю,

Місяць  всміхається в небі приємно.

Оком підморгує так таємниче,

Ніби мене на побачення кличе.

Зорі й собі позирають лукаво:

Зустріч із Місяцем! Чи ж не цікаво?

Дуже цікаво! Та ще й романтично!

Вперше побачення  буде незвичне.

Мов наречена, до Місяця лину,  

Ніч опустила зірчасту хустину.

Срібний серпанок у небі гуляє,

Місяць  цілунок мені посилає.

Зорі розсипались в небі намистом,

Тиха мелодія лине над містом.