Світле, добре, живодайне, чисте,

                              Як гірське цілюще джерело,

                              Від людського серця променисте

                              Йде відлуння, віддає тепло.

                              Як листочок, що злетів із клена

                              І тихенько падає на стіл.

                              Так життя не проліта даремно,

                              Поверта відлунням  добрих діл.

                              Бо ж  покликання твоє- щоднини

                              Бути світлом радості,  краси.

                              Тож ясній в ім’я добрА , людино,

                              На вітрах життя любов неси!