Золотаве диво

Золотаве диво,  неземна красуня,

Усмішка небесна , пелюстки в воді…

Горду королеву  уява малює-

в росяних пелюстках грають промінці.

Аромат чарівний, незвичайна врода,

У пелюстці кожній - сонце і любов.

Квітка –королева була завжди в моді.

Виглядом незвичним манить очі знов.

Щирою любов’ю уночі розквітла,

Як радіє серце і  співа душа!

Королева  ласки, ніжності і світла-

І милує погляд не квітка- краса.

Діамантом сяють крапельки –перлинки

І стежинка срібна вдаль кудись пливе ,

І хлюпоче ніжно срібно -біла  хвилька-

Одиноку квітку у вальсі несе.

Так вальсують разом : квітка- королева

Й неслухняна хвилька- поряд знов і знов.

У палких обіймах місячного сяйва

Наче поєднались гордість і любов.