День за днем спливає, як свіча-

Що не встигнеш навіть оглянутись…

Бережімо кожну мить життя,

Бо назад уже їм не вернутись.

В клопотах щоденних тратим час,

Забуваєм, що біжать хвилини,

Щоб « люблю «, чи лагідне  «пробач»

Рідним людям вимовить могли ми.

Як зуміти їх не розгубить

Дорогі життя  моменти наші ?

Як зробити так, щоб зрозуміть

Істину змогли ми, чи побачить?

Бо проходить день ,і два, і п’ять…

Розумом  ,нарешті,  осягаєш

-Як же швидкоплинно дні летять!

-Як безжально скоро час минає!

Все  в житті потрібно цінувать!

Берегти усе,що нам дається…

Бо життя- тонесенька струна,

Яка часто так раптово рветься…