Сині птахи-спомини кохання

             

                                   Темне покривало ніч згорнула,

                                   День новий прогнав із міста сон.

                                   Спомини кохання  промайнули

                                   Синім птахом повз моїх вікон.

                                   Диво-казкою у сни просились,

                                   Наче зорі, сяяли в пітьмі.

                                   В сонячнім промінні розтопились,

                                   Сльози-роси стали на вікні.

                                   Не хотілось відпускати…Знаю,

                                   Їх ніяк не втримати мені.

                                   Та, чогось, щовечора чекаю

                                   Синіх  птахів  у своїм вікні.