Куди діваються всі дні?-
Якось спитала в ночі.
-Пливуть за обрії ясні,-
Відповіла охоче.
-Ідуть туди, де нас нема,
Де час , мов завмирає.
А потім, тихо крадькома,
У вирій відлітає.
Біжить щодня чимдуж вперед
До пристАнища свого.
Його ніяк не зупинить…
Зворотної дороги
Тим дням назад уже нема.
І долі не змінити.
Аби лиш були недарма
Тобою дні прожиті.
Немає коментарів:
Дописати коментар