Міняє слайди чарівниця осінь.
Злетіли дні, зима не за горами.
Самотньо плачуть квіти на морозі.
Роса застигла гіркими сльозами.
Тремтять пелюстки, їх гойдає
вітер.
З журбою наодинці залишились.
Їм ще б цвісти, іще б життю радіти…
Квіткові сльози по стеблі скотились.
Самотні квіти плачуть, наче люди.
Осінні квіти…Як любов остання.
Ще б трохи сонця і горіти будуть
Кришталиками сльози їх
багряні.
З них візерунки творить віртуозно
Мороз-художник, наче майстер вправний.
Самотньо плачуть квіти на морозі…
Сльози любові пізньої останні.
Немає коментарів:
Дописати коментар