І я розмову з нею розпочала
Вона мовчить, присіла край вікна,
У відповідь ні слова не сказала.
А за вікном гуляє мовчки ніч
В вуалі і великім
капелюсі.
І тишина навколо…Дивна річ:
Вона і ніч- сьогодні близькі друзі.
У тишини є правила свої
Їх, мабуть, також звище хтось диктує.
І голоси у неї неземні,
Шкода , що їх ніхто з людей не чує.
-Про що шепочуть зорі угорі?
-Які слова відлунюють в кімнаті?-
Питаю в тишини, що надворі
І в подруги, що поселилась в хаті.
У ночі загубилась тишина,
Мовчать, затихли…В відповідь ні слова.
І знову ніч…І в хаті я одна,
І тишину я слухати
готова…
Немає коментарів:
Дописати коментар