Я-жінка!

Я-жінка!

 Просто жінка…

На землі  складали   жінці оди всі поети.

Актори , композитори-  завжди

Творили їй сюїти і сонети.

З  її ім’ям  вмирали і жили,

В її ім’я знімали з неба  зорі

Любов- у  неї доля на землі!

Бо для любові жінка в світ приходить.

І я- одна із них…

Не ангел. Не свята.

Буваю добра, а часом –сердита,

Весела, чи  задумано-сумна,

Замріяна, як осінь після літа.

Для когось – подруга, комусь –сестра,

Бабуся ,  а для мами- ще дитина.

Колега і наставник , Мати -я,

А ще комусь кохана і єдина.

Для когось-половина  я  слабка,

А ще для когось – грізна і всесильна.

І хоч у мене доля нелегка,

Нікому я нічого  не  повинна!

Я- просто жінка…

Я – вогонь і лід ,

Пустеля  тиха  і  холодний вітер…

Я  сповнена  то  радості, то сліз-

Такою Бог мене створив на світі.

Я- просто Жінка!

Я- одна із тисяч…

І це імення  славне сотні літ!

Усі земні дороги йдуть до жінки.

Тримає Жінка – Мати цілий світ!

 Я- жінка…