Він мовчить, а не кричить.
Він тихесенько чекає,
Поки його прочитають,
Бо написаний вночі.
Він із автором півночі
Не склепив зболілі очі.
Він то риму підбирав,
То у небо десь злітав
Поміж зір у сині хмари
(Мабуть, шукав собі пари).
Вірш, написаний вночі…
Зранку – юний ще, несмілий
Ввись злітає, мов птах білий.
В небі крила розправляє,
Сили й духу набирає.
Він міцніє, він – мужніє,
З автором живе і мріє,
Він сміється, він – співає,
Життєдайну силу має.
Він розкаже, як прощати,
Ненавидіти, кохати.
В нім до серця є ключі,
Бо написаний вночі…
Немає коментарів:
Дописати коментар