Вірш, написаний вночі…
                            Він мовчить, а не кричить.
                            Він тихесенько чекає,
                            Поки його прочитають,
                            Бо написаний вночі.
                            Він із автором півночі
                            Не склепив зболілі очі.
                            Він то риму підбирав,
                            То у небо десь злітав
                            Поміж зір у сині хмари
                            (Мабуть, шукав собі пари).
                            Вірш, написаний вночі…
                            Зранку – юний ще, несмілий
                            Ввись злітає, мов птах білий.
                            В небі крила розправляє,
                            Сили й духу набирає.
                            Він міцніє, він – мужніє,
                            З автором живе і мріє,
                            Він сміється, він – співає,
                            Життєдайну силу має.
                            Він розкаже, як прощати,
                            Ненавидіти, кохати.
                            В нім до серця є ключі,
                            Бо написаний вночі…