Осіннє

                           Тепло останнє сонце віддає

                           Гарячим квітам осені сумної.

                           То з кленом золотистим заграє,

                           А то із пожовтілою вербою,

                           Що опустила віти до води

                           Й собі із літа в осінь заглядає.

                           Спішить нагрітись, йдуть, бо, холоди,

                           Не за горою Листопад чекає.

                           На вітрі ще мереживом летять

                           Тоненькі нитки бабиного літа.

                           Втомився Жовтень листя фарбувать, 

                           На гойдалці  вмостився  відпочити.