В країну дивну я щодня приходжу,

Колег та однодумців досить маю,

Утіху для душі я тут знаходжу,

 А місце просто- ШКОЛА- називають.

Чи дощ, чи спека, чи вітри гуляють-

Сюди я поспішаю, мов на свято,

Бо на порозі весело  стрічають

Мене малі розумні оченята.

Вони про все на світі розпитають,

Про справи, настрій заведуть розмову.

Без них життя я вже не уявляю.

Я їх люблю! Вони такі чудові!

Для них я маю світ новий  відкрити

І знань надати їм першооснову,

Писати й рахувати, і дружити,

Любити й  шанувати рідну мову.

Допитливі, іще не зовсім смілі,

Мої маленькі хлопчики- дівчата,

Чекає вас в житті велике діло-

Бо ж вам нову країну будувати.