Знову осінь …і знов дощі,

                            Вітер  вкотре виводить гами.

                            Ностальгічно-сумні вірші

                            На папері стають рядками.

                            Плаче небо, спадають вниз

                            Із очей його краплі-сльози.

                            Сиві хмари пливуть кудись,

                            Заплітають у рими грози.

                            Монотонний  дощу наспів,

                            Із потоку завіса сіра.

                            Розійшлися… не захотів…

                            Зупинити я не зуміла.

                            Залишила  собі   слова,

                            Що в рядки стають на папері.

                            Тільки пам’ять, мов дощ, жива

                            Відчиняє в минуле двері.