Знову осінь …і знов
дощі,
Вітер вкотре виводить гами.
Ностальгічно-сумні
вірші
На папері стають
рядками.
Плаче небо, спадають
вниз
Із очей його
краплі-сльози.
Сиві хмари пливуть
кудись,
Заплітають у рими
грози.
Монотонний дощу наспів,
Із потоку завіса сіра.
Розійшлися… не
захотів…
Зупинити я не зуміла.
Залишила собі
слова,
Що в рядки стають на
папері.
Тільки пам’ять, мов
дощ, жива
Відчиняє в минуле
двері.
Немає коментарів:
Дописати коментар