четвер, 21 вересня 2017 р.

                            Знову осінь …і знов дощі,
                            Вітер  вкотре виводить гами.
                            Ностальгічно-сумні вірші
                            На папері стають рядками.
                            Плаче небо, спадають вниз
                            Із очей його краплі-сльози.
                            Сиві хмари пливуть кудись,
                            Заплітають у рими грози.
                            Монотонний  дощу наспів,
                            Із потоку завіса сіра.
                            Розійшлися… не захотів…
                            Зупинити я не зуміла.
                            Залишила  собі   слова,
                            Що в рядки стають на папері.
                            Тільки пам’ять, мов дощ, жива
                            Відчиняє в минуле двері.






Немає коментарів:

Дописати коментар