Душа  вже в  вересні,  а  я іду ще в серпні

Себе шукаю, мрію про  веселе.

Себе я не знайшла, мабуть  не там шукала.

-Нема шляху назад,- душа мені сказала .

В душі немає тайн,  вона іде у осінь.

І я за нею йду. Хоча мене й не просить

Можливо щось знайду…А що – сама не знаю…

Про істину життя в душі я запитаю.

Спитаю про любов,  добро,  чи про надію

Я в серпні ще іду, душа вже жовтнем мріє.

Шукала я дарма, бо не знайшла нічого,

Лиш срібло сивини упало на дорогу…

                                              "Перлини душі"