Думками
повертаюся назад,
(Літа,
на жаль, туди не повертають)
Де
рідна хата і вишневий сад,
В
якім весною солов’ї співають.
Туди,
де свіжі пироги з печі
Для
онучат не раз пекла бабуся,
Де
затишно на батьківськім плечі,
Де
ніжна пісня й казочка матусі.
Там
у душІ весна завжди цвіте,
Кохання
перше, чисте, як світанок,
Господня
ласка…Літо золоте
Колише
в небі місячний серпанок.
Де
в піднебесся, мов казковий птах,
Дитячі
мрії до зірок злітають…
Назад
нераз вертаюся в думках.
Літа,
на жаль, назад не повертають.
Немає коментарів:
Дописати коментар