У світи далекі поведи,
Дальніми побігати стежками
Хочеться …Верни мене туди!
Де малими босими ногами
Спориші топтали у дворі,
Де всміхалися разом з квітками,
Ніжилися в згоді і добрі.
Де злітали в кучеряве небо
Мріями дитячими не раз…
Повернутися часом так треба
В світ, де зла немає і образ.
Де немає фальші і обману,
Де – надія, радість і добро.
Поведи мене в дитинство, мамо,
Де так тепло й затишно було.
Де бажання і господня ласка,
Де щасливі дні, неначе свято,
Мами пісня і бабусі казка…
Літ відтоді так пройшло багато!
Знаю, що іти туди неблизько,
Та й нема дороги в ті світи…
Мамо, поверни мене в дитинство,
Хоч на мить поглянуть поведи.
Немає коментарів:
Дописати коментар