В садку моєму ночувала.
Чи заблудилася вона?
Чи в календар не заглядала?
Кругом стопила всі сніги,
Хоча зимі ще бути й бути-
Свої морози й холоди
Іще покаже місяць лютий!
Не час весні, ще не пора-
Зима цього не зрозуміє.
Та галаслива дітвора
Її теплу уже радіє.
Земля потрохи ожива,
Туман спускає пасма білі.
А мені сниться вже весна
Серед зимових заметілей.
Зима ще вернеться, вона
Права свої ще не втрачає…
І хай на скронях сивина,
Весна у серці вже буяє!
Немає коментарів:
Дописати коментар