Малювала узори зима.
Із морозу й холодного снігу.
Та мене, ні тебе в них
нема,
Чи на смуток, а може й
на втіху.
Малювала узори вночі
Під колючу мелодію
вітру.
І тремке мерехтіння
свічі
Осявало зимову палітру.
Малювала зима дивину,
Зігрівала малюнок
зірками.
Може казку…Ніяк не
збагну.
Малювала, що було між
нами.
Малювала зима… На вікні
Довгі тіні у танці
кружляли.
У химерному блиску вогнів,
Наче сон, мої мрії пропали.
Наче сон, мої мрії пропали.
Немає коментарів:
Дописати коментар