Зимовий
вечір, тихе сяйво зір.
І
вітер обережно сніг жбурляє.
Повільно засипає все
довкіл…
Твоїх слідів тепер уже
немає
В моїм дворі…
Згубилися давно…
І в долі несподіванки
бувають.
Лиш спогади, немов
німе кіно,
В минуле дуже часто
повертають
На відстань довжиною у
роки …
У сни, що нерозгадані ще
й досі…
А сніг летить на
відстані руки
Й лягає сивиною на
волоссі.
Немає коментарів:
Дописати коментар