Так часто пишу уночі

                                            Так часто пишу вірші уночі,

                            Як все довкола в спокій  поринає.

                            Спливають легко так слова-ключі,

                            Якими чиєсь серце відмикаю.

                            Так часто пишу… Про усе, що є,

                            Про сніг і літо, й листя облітає,

                            Про дощ і каву, про життя своє,

                            Про те, що в долі  не завжди  буває.

                            Моя розрада- всі мої вірші.

                            (Буває, часом, втома сліпить очі)

                            Мабуть і справді, не така, як всі

                            Та жінка, яка пише ночі.