Сон

                               Якось наснився Ангел, сивий-сивий.

                               Всміхнувся тепло і промовив  мило:

                               «-Життя- як мить, його не зупинити.

                               Забудь, що було, треба далі жити.

                               Іди вперед! Назад не оглядайся.

                               Вперед! І дню новому посміхайся!

                               Все буде добре, бо так бути має.

                               Бог кожному терпіння посилає

                               І сили додає його здолати.

                               Так і тобі… А я- оберігати

                               І захищати буду тебе всюди.

                               Нехай у тебе сірих днів не буде,

                               А тільки- світло і легкі стежини…»

                               Прокинулась… Зимова ясна днина.

                               І сонечко проміння посилає.

                               Крізь шибу- білий голуб заглядає,

                               Немов посланець сил небесних звище.

                               І спокій на душі, і легко, й тиша…

                               І відчай, біль пропали десь, забулись.

                               Лишилась впевненість! Я –повернулась!