Я
народилася у тім селі,
Куди, як стрічка стелиться дорога,
Куди летять щороку журавлі,
А
з ними й я до рідного порога
Не
раз летіла думкою, чи в сні,
Туди, звідкіль пішла у світ широкий.
Поради тата й мамині пісні
Залишилися
на багато років
У
пам’яті…Пливуть за днями дні,
Сади вишневі буйно розквітають,
А
я, неначе птаха, навесні
У
те село, немов у рай, вертаюсь.
Усе
мені тут рідне і святе.
Пташині
співи дзвінко тут лунають.
І
навіть сонце в небі золоте
У
ріднім краї яскравіше сяє.
Тут друзі залишилися мої…
До них лечу щороку, мов на крилах.
Краса
і сила рідної землі
В
моєму серці назавжди лишились.
Леся Гук
Немає коментарів:
Дописати коментар