Я-ковточок, і ти- ковточок...

                                                               І я – ковточок, і ти – ковточок:
                                                                Цілуєм келишки, наче губи.
                                                                               Миклош Форма

                            Усміхнувся  зимовий  ранок.

                            В нього колір сліпучо- білий.

                            Мабуть,  час смакувати каву.

                            -Приготуєш? -Звичайно, милий.

                            І я-ковточок, і ти- ковточок:

                            Спорожніли враз філіжанки.

                            Сльози  радості вкрили очі,

                            Певно разить їх колір ранку.

                            Ти- ковточок, і я- з тобою.

                            Кава зранку, вдвох- романтично.

                            Тільки ночі у неї колір.

                            І розмова  якась незвична.

                            Та й навіщо вона до кави,

                            Якщо все вже сказали очі.

                            Усміхалися, цілували…

                            Я-ковточок, і ти- ковточок.