Зіронька

                                      Опустилась ніч над містом .

                                      Тихо-тихо, пізно-пізно

                                      Ліхтарями проганяє темноту.

                                      В небі зіроньки блукають,

                                      Поміж них свою шукаю.

                                      Їх багато. Та своєї не знайду.

                                      Заховалась десь за шибу.

                                      Сумно дивиться у небо.

                                      І, можливо, десь відшукує мене.

                                      Нічка  пісеньку співає,

                                      Місяць поміж хмар блукає.

                                      Знаю, зіронька без мене не засне.

                                      У вікно якось постука,

                                      Простягне до мене  руки,

                                      Щоб зігріти її подихом  тепла.

                                      Крапля щастя у долонях

                                      Сивиною вкрила   скроні.

                                      Люба зіронько, до тебе довго йшла.

                                      Злетимо разОм над містом

                                      Тихо-тихо, пізно-пізно…

                                      Заховаємо у сутінках думки.

                                      Не страшні нам жодні  чари,

                                      Ні розлуки сірі хмари.

                                      Яскравіше, моя зіронько, світи.