Захурделило, завіяло...

                           Захурделило, завіяло, засипало,

                           Всі путі -дороги снігом замело.

                           Не хотіли, не чекали і не кликали,

                           Та воно само прийшло.Чи не прийшло…

                           Може швидше прилетіло, повернулося

                           Те, що спало десь тихенько до пори.

                           Але, мабуть, не забулось, не минулося…

                           Все в житті нам посилається згори.

                           Закрутилося пухнастими сніжинками ,

                           Гострим болем, як морозом обпекло,

                           По щоці скотилось перлами-сльозинками…

                           А здавалося- нічого й не було.

                           Просто снігом  першим ще із ночі віяло.

                           Як завжди - ніхто його не ждав.

                           Те, що долею-панянкою відміряно,

                           Лютий вітер білим пір’ям засипав.