Наступила осінь дощовита.
Сірі хмари небо затягнули.
В далечінь десь, димкою овита,
Золотава осінь промайнула.
Замість золотої-сумовита.
У природі завжди так буває,
Що опісля днів спекотних літа
Дощовита осінь наступає.
І в житті трапляється позмінно:
Часом дуже весело буває,
Ну а після цього, неодмінно,
Ностальгія тихо підступає.
Прийде, як і сумовита осінь,
Тихою тугою все овіє,
Разом пожуритися попросить,
Бо на те ж вона і ностальгія.
Та, буває, в подарунок осінь
Повертає теплі дні погожі,
В подарунок радощі приносить,
З пізньою любов’ю вони схожі…
Так і ходять дві подруги разом-
Дощовита й сумовита осінь.
Ніби хочуть нагадати часом:
Радість і зажура поряд ходять.
Леся Гук
Немає коментарів:
Дописати коментар