Небо розсипало бісер надвечір.
Краплі холодні лягають на плечі.
Знову дощу монотонне стаккато
Пісні веселої буде співати.
Струмінь по склі- мов по клавішах серця
Линуть рядки гармонійного скерцо.
Пахне в повітрі дощем і грозою,
Квітами пахне і, звісно ж, любов'ю.