Вечір на землю повільно спадає,

Світ ароматом п’янким обіймає.

Хвилі  шепочуть  мелодію моря,

Серце із ними співає в мінорі.

Море і я…І немає  нічого.

Місячне сяйво встеляє дорогу,

Що простяглася під зоряним небом,

Ту по якій поспішаю до тебе…

Ніч ворожила, своє  чаклувала,

                            Час насолоди  для нас дарувала.

Зорі розсипали світло  сріблясте,

Море безмежне  бажання  і щастя.

Нас повінчала  сьогодні з тобою

Мить божевілля, що зветься любов’ю.

Небо і море в обіймах сплелися,

Наче дві долі назавжди зійшлися.