Вродили рясно яблука в саду,

Зігнули гілля, скупане росою.

Стежиною у тім саду іду,

На зустріч сподіваючись з тобою.

Та все якось стежина не туди

Прослалася із вечора до рання.

Прийшла нізвідки, зникла в нікуди,

Немов роса  пропали  сподівання.

Стежини розійшлися в різний бік,

Вже у єдину  їх не об’єднати.

Вродили рясно яблука цей рік,

Та  поодинці будем  їх збирати.  ©