Лиш розумнішою стає.
Вона любов’ю рідних
гріє,
Їм віддає тепло своє.
Роки на жінці не
відчутні
Лише поваги додають
Статечність, шарм, що в ній присутні ,
Мов квіти восени цвітуть.
Немає старості у жінки,
Бо мрії ще не всі збулись.
Вона все ж вірить:- її літо
Іще повернеться колись.
Вогонь ще в серці запалає…
Все збудеться, що не збулось…
У жінки старості немає,
Лише поваги додалось.
Немає коментарів:
Дописати коментар