Минає без зупину тепле літо, Зірниць нічних згасають кольори. Порвавши серпантин із оксамиту, Яскраві зорі падають згори. Згаса повільно пишноцвіт яскравий, Сумнішою стає його краса. Спада світанками на квіти й трави Все холодніша росяна сльоза. На шумі переправ минає літо, Летить, як пісня, в днів минулих даль. Зігріта сонцем і дощем омита Надходить тиха осені печаль.
 ©