Моя доля

   

З чого доля у мене зіткана-

Не шукайте в моїх віршах.

Запитайте у вітра буйного.

Прочитайте в моїх очах.

Ткав вітрець її, щоб швидка була,

Бистрину в річок позичав,

Голубінь небес, квітів аромат

Павутиною виплітав.

В небі у зірок теплоти набрав,

Щоб прихильна була мені.

І всміхалося ясне сонечко ,

Щоб веселими були дні .

Щедро позичав у людей добра,

В дуба силоньки набирав.

Щоб багатою на добро була-

Вірних друзів мені послав.

Дзвінкий щебет взяв  в голосних пташок

І грайливості у беріз…

Легко доленька моя слалася-

Вітер піснею її ніс.

Доля –мрія і доля-подруга…

Птахом –казкою вдаль летить.

З нею впевнено по житті іду

Хай же пісня моя дзвенить.