У тумані ранок наставав,
Несподіванок
ніяких не чекала.
Із дощем сьогодні розмовляла.
Він самотньо
плакав за вікном,
Літній хоч, холодний та нестерпний,
Крапелини
падали на скло-
Дощ мені
розказував про тебе.
Сльози
мерехтіли, мов кришталь,
Барабанили по
серця струнах,
Зносили
потоками у даль
Почуття
далекого відлуння.
Немає коментарів:
Дописати коментар