Старі листи…як пам'ять давніх літ,
                               Немов послання, з небуття почуте.
                               Прості слова несуть до нас привіт,
                               Долаючи незвідані маршрути.
                              Чиїсь думки…Мої , твої…Давно
                               Рядки чорнилом ще колись писали.
                               І часто, визираючи в вікно,
                               Із нетерпінням листонош чекали.
                               Тепер уже не йдуть у дім листи,
                               Бо їх ніхто нікому вже не пише.
                               Мабуть, простіше в мережу зайти,
                               Чи sms-ку нашвидку залишить.
                               А десь далеко хтось напише їх,
                               Прості  слова   на чистому папері.
                               Листочками пригорнуться  до ніг
                               Листи крізь осені відкриті двері.
                               Старі листи- пожовклий манускрипт.
                               В них можна  із минулим розмовляти.
                            Скарбниця пам"яті, віконце в давній світ.
                               Так хочеться іще на них чекати.